Відлунав останній дзвоник у Байрацькій загальноосвітній школі І - ІІ ступенів для випускників.
З самого ранку всі метушилися, гарно одягалися, відбувалися останні приготування – хвилювалися, однозначно, всі: учні від першого до останнього класу, вчителі, адміністрація, запрошені на свято. Бабці і дідусі теж поспішали на подвір'я школи, і навіть погода підкреслювала важливість цієї події ясним сонечком.
З вітанням виступили:сільський голова Скляр Юрій Олексійович,представник ПАФ "Подоляка" Зайцев Максим Петрович та завідуюча відділом соціального забезпечення Диканської райдержадміністрації Фролова Людмила Борисівна.
Для школярів це радісна подія, адже скоро літні канікули. На свято останього дзвоника всі приходять у піднесеному настрої. Але існує кагорта учнів, для яких цей дзвоник є насправді останнім...
Як би там не було, але шкільні роки залишаються в душі кожного, в когось як спогади про своє перше кохання, в когось як спогади про безтурботне дитинство, а в когось як спогади про свій маленький світ, світ без дорослих турбот і переживань. Із школою пов’язана найщасливіша пора нашого життя – дитинство.
Тому, споглядаючи на усміхнені обличчя випускників, що впевненою ходою йдуть назустріч майбутньому, мені трішки заздрісно. Адже в них – все попереду, злети і падіння, розчарування і радість.
У подальшому житті, вони ще не раз згадуватимуть цю чарівну мить, мить прощання зі школою. Останній дзвінок - це "прощання", прощання з школою. Разом із школою закінчуеться дитинство і починаеться нове життя, життя дорослої людини.
А на зміну тим, хто назавжди залишає школу, щоб поринути в доросле життя, прийдуть "випускники" дитячих садочків, щоб восени піти до першого класу. В них теж – це велике свято, адже вони роблять лише перші кроки в своє доросле майбутнє.
|
